Загальні відомості про бур'яни та їх шкодочинність - Агрозащита

Загальні відомості про бур'яни та їх шкодочинність

1. Які шкідливі організми вражають зернові колосові культури?

Зернові культури можуть уражуватися понад 300-350 видами різноманітних організмів. Це комахи, гриби, бактерії, віруси, нематоди, кліщі, птахи, гризуни, косулі, кабани, бур’яни тощо. Але основну загрозу для втрати врожаю становлять збудники грибних інфекцій, комахи, гризуни та бур’яни. В останні роки значно зросли площі, вражені вірусними хворобами такими, як мозаїка пшениці.

Кожен з цих чинників становить загрозу посівам зернових культур і може призвести до часткового та навіть повного їх знищення. Це в першу чергу залежить від кількості шкідливих організмів, умов їх розвитку, стійкості самих рослин та багатьох факторів. Водночас, на полі можна зустріти відразу декілька видів шкодочинних організмів, що посилює загрозу значних втрат врожаю. Ці шкідливі організми поширені скрізь і можуть уразити будь-яку частину рослини протягом усього періоду вегетації. Тому до проблеми захисту рослин слід поставитися дуже відповідально. Заходи боротьби зі шкідливими організмами рослин не можуть вплинути на потенціал врожайності (як, наприклад, сортова характеристика, добрива, полив та інше), але вони зберігають те, що вирощено нелегкою працею та вкладені в одержання врожаю ресурси.

2. Яких втрат можуть зазнати сільгоспвиробники від шкідливих організмів?

Втрати від діяльності шкідливих організмів можуть бути дуже великими. Багато шкідників спроможні самостійно знищити більшу частину врожаю. На щастя, такі явища виникають нечасто. Але наявність кількох шкодочинних об’єктів практично завжди є загрозою втрати 30-60% майбутнього врожаю. Крім того, не тільки зменшується кількість врожаю, але й значно погіршується його якість. При чому погіршення може бути настільки значним, що зерно стане непридатне як для харчових, так і для кормових цілей (наприклад, ураження твердою сажкою). Слід зауважити, що є видимі пошкодження, а також невидимі неозброєним оком (це особливо стосується хвороб).

Світовий досвід показує, що тільки інтенсивний захист зернових культур, який включає в комплексі і обробіток насіння, і боротьбу з хворобами, шкідниками та бур’янами дає змогу одержувати врожаї вище 50-60 ц/га та навіть 100 ц/га. Інакше можна розраховувати на 20-30 ц/га, та й це за сприятливих умов. А такі показники — вже поза межею рентабельності, зважаючи на здорожчання добрив, палива та інших ресурсів.

Тому значення захисту зернових культур стає важливим фактором, оскільки віддавати затрачені ресурси шкідливим організмам означає збитковість вирощування цих культур. Зазвичай, затрати на повноцінний захист зернових культур знаходяться в межі 10% собівартості, тоді як рівень збереженого врожаю перевищує цифру в 30%, а в роки, сприятливі для розмноження шкідливих організмів, ці показники значно вищі.

3. Скільки препаратів для зернових колосових культур пропонує компанія “Сингента”?

На зернових колосових культурах компанія «Сингента» має 24 зареєстрованих препарати у всіх секторах захисту цих культур. Це протруйники: Дивіденд Стар, Круїзер, Максим, Максим Стар, Селест Топ, Сертікор; гербіциди: Аксіал, Банвел, Дербі, Діален Супер, Лінтур, Логран, Пік, Реглон Супер, Ураган Форте; фунгіциди: Альто Супер, Амістар Екстра, Амістар Тріо, Тілт; інсектициди: Актара 25 в.г., Актара 240 к.с, Актеллік, Енжіо, Карате Зеон; ретардант: Моддус.

Такої кількості препаратів з різними характеристиками, спектром дії, ціною, строками застосування, складом тощо достатньо, щоб вирішити практично будь-яку проблему захисту зернових колосових культур від комплексу шкідників, хвороб та бур’янів. Ми можемо вирішувати проблеми захисту цих культур досить гнучко, виходячи не тільки з проблем, але й з урахуванням фінансових ресурсів господарства. З таким набором препаратів можна «сконструювати» дуже ефективну і водночас оптимальну систему захисту за будь-яких метеорологічних і фітосанітарних умов.

4. Чи можна орієнтуватися при виборі препарату тільки на діючу речовину?

Діюча речовина — дуже важливий компонент будь-якого препарату, бо саме вона виконує основну його функцію — знищення шкідливого організму. І це безспірно. Водночас, більшість діючих речовин — нерозчинні у воді хімічні сполуки і самостійно не можуть виконувати покладену на них роль. Щоб діюча речовина стала засобом захисту рослин, до неї додають велику кількість (більше десятка) різноманітних допоміжних речовин.

От, наприклад, розчинники. Вони розчиняють діючу речовину й дають можливість утворювати концентрати емульсій або суспензій.

Стабілізатори — речовини, які дають змогу не розшаровуватися препарату на фракції.

Сурфактанти — хімічні сполуки, що покращують проникнення діючої речовини в рослину.

Піногасники — речовини, які запобігають утворенню піни.

І цей перелік може бути довгим. Так, у деякі інсектициди (як, наприклад, Карате Зеон) додають репеленти, які відлякують бджіл, роблячи цей препарат значно безпечнішим для цих комах. Цей же препарат «упаковують» в спеціальні мікрокапсули, що перешкоджає його швидкому розкладанню під дією ультрафіолету.

В гербіцид Аксіал додають антидот, який забезпечує повну безпеку для культур, що захищаються (ячменю і пшениці).

І всі ці речовини дають можливість створити препаративні форми (формуляції) з однією діючою речовиною, але такі, що відрізняються одна від одної за ефективністю, безпекою для культури та людей, періодом захисту та іншим.

Але це один бік медалі. Є ще кілька важливих моментів. Один із них — чистота діючої речовини. В процесі синтезу основної хімічної сполуки утворюються побічні продукти, які можуть бути дуже небезпечними, як для людей, так і для культури та навколишнього середовища. Як, наприклад, при синтезі 2,4-Д утворюєтьсядіоксин, який є найнебезпечнішою отруйною речовиною. В препаратах на основі диквату, які завозилися в Україну, були виявлені в концентраціях у декілька разів вищих (у 5-20 разів), ніж це дозволено, етилен дибромід та терпірідіни, які порушують репродуктивну (статеву функцію) у людей.

В деяких сульфонілсечовинних гербіцидах є інші побічні хімічні речовини цього ж класу, які проявляють високу фітотоксичність як для культури, так і післядію для наступних культур у сівозміні.

Тому орієнтування у виборі препарату тільки на діючу речовину може призвести до сумних наслідків. На жаль, в Україну деякими українськими компаніями, через недосконалість законодавства, завозиться багато пестицидів невідомих виробників. Ці продукти мають тимчасову реєстрацію і походженняїх, як і якість, може бути будь-якою. Через це слід користуватися продукцією відомих компаній: як оригінаторів, так і генериків, продукція яких вже пройшла випробування роками, і для яких репутація значно важливіша, ніж швидкий прибуток.

5. За скільки днів до збирання врожаю можна проводити обробку полів?

Тут слід користуватися нормами, які вказані в реєстраційному свідоцтві, де для препаратів визначені строки очікування (кількість днів від останньої обробки до збору врожаю) та максимальна кількість обробок, дозволених для цього препарату. Для інсектицидів цей період здебільшого становить близько 20 днів, для фунгіцидів — близько 30 днів.

6. Для чого треба проводити протруювання насіння?

Протруювання насіння — важливий лікувально-профілактичний захід у системі захисту рослин зернових культур. Зазвичай, патогени, які вражають зерно, можуть знаходитися в його середині та на поверхні. Значним джерелом інфекції, безумовно, є ґрунт. Щоб уберегти проростаюче насіння й молоду рослину від цих патогенів, необхідно проводити протруювання насіння. Діючі речовини в протруйниках повинні запобігти враженню насіння ззовні. А якщо інфекція знаходилась на поверхні насіння або в його середині, то знешкодити її там.

І якщо раніше протруйники використовували тільки з метою знищення грибковихих інфекцій, то зараз з’являються нові препарати для обробки насіння, мета яких — знищення ґрунтових шкідників та шкідників сходів. Яскравим прикладом таких препаратів є Селест Топ.

7. Які бувають протруйники?

Протруйники можна поділити на групи. Перша з них — препарати для боротьби із грибковими інфекціями (Дивіденд Стар), для боротьби з шкідниками (Круїзер) та комбінованими (Селест Топ).

До складу протруйника може входити одна діюча речовина (Максим), дві — (Максим Стар) або три, як у Селест Топ.

Слід зазначити, що зараз на ринок України почали постачати комбіновані інсекто-фунгіцидні препарати як, наприклад, Селест Топ, які здатні контролювати як збудників хвороб, так і шкідників насіння та сходів.

8. Як правильно вибрати протруйник?

Перш за все слід визначитися: яку проблему вам потрібно подолати. Більшість сучасних триазолових протруйників досить ефективно контролюють сажкові хвороби. А от що стосується інших, тут картина досить різноманітна. Але давайте спробуємо розібратися: як не схибити у виборі. Якщо діюча речовина має високу системну дію, то вона дуже швидко проникає у середину насіння, потім у проросток та досить швидко розкладається. Цього достатньо щоб знищити збудників хвороб всередині рослини (летюча сажка) та на поверхні насіння (тверда сажка), але зовсім не досить для контролю збудників хвороб, які «напада- ють» на молоду рослину з ґрунту, або коли ураження проходить після проростання зерна. До таких хвороб можуть бути віднесені різноманітні кореневі гнилі (офібіліозна, фузаріозна, гельмінтоспоріозна та інші).

Для ефективного контролю цих збудників необхідно, щоб діюча речовина не була рухливою. Вона повинна знаходитися на насінні протягом тривалого часу, захищаючи від зовнішньої інфекції. Тому однокомпонентні протруйники не зможуть забезпечити повноцінний захист. З одного боку, потрібна високорухлива речовина, яка зможе знищити інфекцію всередині насіння до її потрапляння у стебло, але за рахунок системності вона не забезпечує повноцінного контролю зовнішньої інфекції. Водночас, контактна або малорухлива діюча речовина буде стримувати зовнішню інфекцію, але слабо або зовсім не знищуватиме збудників хвороб усередині зерна.

Що стосується внутрішньої інфекції (а це збудник летючої сажки), то з цією проблемою успішно справляється більшість системних триазолів. Складніше підібрати іншиі компоненти, бо вони хоч і впливають на більшість збудників зовнішньої інфекції, ступінь впливу їх досить різний.

Наприклад, флудиоксоніл (Максим, Максим Стар) — найкраща діюча речовина для боротьби з фузаріозами, водночас проти пітіуму найкращим буде металаксил-М. При середньому фоні зараженості кореневими гнилями добра ефективність у Дивіденд Стар або Селест Топ.

Якщо є потреба знищити, крім збудників хвороб, ще й шкідників сходів, слід вибирати або Селест Топ, або додавати до фунгіцидного протруйника ще й інсектицидний, наприклад Круїзер.

9. Як впливає протруєння на польову схожість зерна?

Сучасні протруйники більш-менш безпечні для культур, що захищаються. Але слід пам’ятати, що будь-які високосистемні триазолові протруйники можуть викликати незначне уповільнення проростання. Це дуже важливо при висіві у пізні строки або при засусі. Тому не слід завищувати норму їх використання.

10. Як довго зберігається протруєне зерно?

При використанні будь-якого протруйника компанії «Сингента» протруєне зерно не втрачає своїх посівних якостей понад рік. Тому ви можете обробити насіння препаратами «Сингенти» заздалегідь. А якщо з якихось причин не вдалося висіяти все насіння, воно буде придатне для посіву і на наступний рік. Слід тільки зазначити, що оброблене насіння непридатне на корм худобі або для харчування і повинне зберігатися в місцях, недоступних для прямого сонячного опромінення.

11. «Вігор»—ефект при протруюванні. Що це?

Низка протруйників, крім захисної, дії можуть проявити фізіологічно активний вплив на проростаючу рослину, що називають «вігор»—ефект. Такі властивості має тіаметоксам — діюча речовина протруйників Селест Топ та Круїзер. При обробці насіння цими препаратами проростки мають значно краще розвинуту кореневу систему, а самі рослини — сильнішу кущистість та фотосинтетичну діяльність. Завдяки цьому підвищується продуктивне кущіння, озерненість колоса, здатність подолати несприятливі погодні умови (посуха, зимостійкість та інше).

12. Як боротися з сажками?

Боротися із сажковими хворобами сучасними препаратами неважко. Для знищення летючої та твердої сажок можна використати протруйники з триазоловою діючою речовиною системної дії. До таких препаратів можна віднести Дивіденд Стар, Максим Стар або Сертікор. Зауважте тільки, що для плівкових культур (ячмінь) норма зазвичай більша, ніж для пшениці. Це пов’язано з товщою оболонкою насіння плівчастих культ ур, в якій залишається частина діючої речовини препарату. Тому, щоб не знизити ефективність проти летючої сажки, слід дотримуватися норм використання, рекомендова них саме для цієї культури.

Що стосується твердої сажки, збудники якої знаходяться на поверхні насіння, то вона ефективно знешкоджується як контактними, так і малорухливими препаратами. Тому, якщо є впевненість, що ваше насіння не уражене летючою сажкою, можна обійтися обробкою контактно-проникаючим препаратом Максим.

13. Як боротися з фузаріозом?

Фузаріоз можуть викликати декілька видів недосконалих грибів із роду Fusarium (F.culcurum, F.graminearum, F.solani, F.oxysporum та ще декілька видів). Хвороба зустрічається у всіх зонах вирощування зернових культур, але особливо часто проявляється при насиченості сівозміни зерновими або при такому попереднику, як кукурудза на силос. Інфекція зберігається на зерні, у рослинних рештках або ґрунті. Може вражати молоді проростки, а також колос у період цвітіння (див. 43. Боротьба із хворобами колоса). Хвороба виявляється у вигляді побуріння первинних і вторинних корінців, підземного міжвузля і основи стебла. На озимих культурах фузаріоз може бути у вигляді «снігової плісняви», коли навесні уражені рослини вкриті білуватим нальотом. Ураження фузаріозом призводить до втрат як кількості врожаю, так і значного погіршення його якості. Посіви зріджені, а зерно щупле, падає його натура. При сприятливих для збудників хвороби умовах ураження фузаріозом призводить до загибелі посівів.

Боротися з фузаріозом досить складно, бо ці гриби стійкі до дії більшості препаратів. Найкраща діюча речовина, яка може к онтролювати гриби роду Fusarium, — флудиоксоніл. Вона входить до складу препаратів: Максим, Максим Стар, Селест Топ. Це найбільш надійна хімічна речовина, як а здатна знищити цю хворобу. Недарма препарат Максим, незважаючи на те, що це протруйник, вик ористовують для обприскування футбольних та гольфових полів, газонів саме в боротьбі з фузаріозом.

Зазвичай, для протруювання насіння пшениці або ячменю використовують Максим Стар з нормою використання 1,0-1,5 л/т на пшениці та 1,5-2,0 л/т на ячмені. Ці норми забезпечують надійний к онтроль фузаріозів при середньому рівні ураження. Якщо ваші поля мають підвищений рівень інфікування, тоді доцільніше буде підвищити кількість флудиоксонілу. Це можна зробити, додавши при протруюванні 1л/т препарату Максим. Цим можна забезпечити надійний захист рослин від ураження фузаріозом, навіть при підвищеному інфекційному фоні. До того ж, це ще додатково стримає появу ранніх листкових інфекцій для озимих культур навесні після перезимівлі.

14. Боротьба з кореневими гнилями

Кореневі гнилі поширені у всіх регіонах вирощування зернових культур. Вони викликаються різними збудниками із царства грибів і в більшості випадків мають назву, яка походить від назви збудника: гельмінтоспоріозна, фузаріозна, церкоспорильозна, офіобольозна, ризоктоніозна.

Кожен із видів кореневих гнилей має свої характерні ознаки.

Гельмінтоспоріозна коренева гниль призводить до побуріння, деформації проростків, які часто гинуть до появи колеоптиля на поверхні ґрунту. Хвороба може проявитися в період вегетації у вигляді бурих смуг або плям.

Фузаріозна коренева гниль (див. 13. Як боротися з фузаріозом?).

Церкоспорильозна гниль проявляється у вигляді почорніння коренів, підземних частин рослини. Потім на міжвузлях утворюються довгасті овальні плями з бурою або рожевою облямівкою. При сильному уражені стебло стає ламким і може спостерігатися вилягання рослин.

Офіобольозна гниль вражає корені, основу стебел та листкові піхви. Коріння чорніє, стає ламким, а нижня частина стебла покривається чорним нальотом міцелію гриба і легко відривається.

Ризоктоніозна коренева гниль проявляється у вигляді подовжених плям з чорно-бурою облямівкою. Внаслідок ураження спостерігається полягання посівів.

Одночасно рослини можуть уражатися не одним збудником, а кількома. Кожен сорт зернових може мати різний рівень стійкості до тієї чи іншої хвороби. Тому виявлення та діагностика кореневих гнилей — досить складна справа.

Основним заходом боротьби з кореневими гнилями є протруювання насіння. Для контролю більшості видів кореневих гнилей підходять такі препарати, як Максим Стар, Дивіденд Стар, Селест Топ, Сертікор. Для контролю фузаріозних кореневих гнилей найкраще використати Максим Стар, Максим (див. 13. Як боротися з фузаріозом?). Обробка насіння дасть змогу запобігти враженню рослин кореневими гнилями, одержати дружні сходи здорових рослин, що закладає основу майбутнього врожаю.

15. Як боротися з пітіумом?

Інтенсифікація вирощування зернових культур потребує постійного пошуку факторів, які заважають підвищенню їх врожайності. Одним із таких факторів було виявлено захворювання під назвою пітіум (від назви роду Pythium). Гриб вражає всі види зернових культур. Ця хвороба досить тяжко діагнос тується, деякі спеціалісти називають її «застуда коренів». Рід Pythium має понад 120 видів, які поширені у всьому світі. Чому важко визначити цю хворобу, хоч вона й широко розповсюджена? Pythium вражає кореневу систему, в місці ураження корінець стоншується та легко відривається. Тому зовнішні ознаки ураження виявити важко. Внаслідок відмирання корінців зменшується площа живлення рослини, посіви зріджуються, а зерно стає щуплим, зменшується його натура. Найбільш точним методом діагностики Pythium є використання спеціальних тест-систем.

Але більш-менш впевнено можна сказати, що якщо зерно висіяне в холодний вологий ґрунт, ймовірність хвороби досить велика. Оптимальна температура для розвитку Pythium 10-18°C. Кислуваті та щільні ґрунти — краще середовище для розвитку цієї хвороби.

Компанія «Сингента» пропонує поки що єдиний протруйник на ринку України, який ефективно контролює Pythium — Сертікор (0,75-1,0 л/га). Цей препарат надійно контролює сажкові хвороби, більшість збудників кореневих гнилей. Але має унікальну властивість — уберегти від ураження Pythium. При обробці Сертікором спостерігається значне покращення розвитку кореневої системи, посіви не зріджені, а одержане зерно добре розвинуте з гарними якісними показниками.

16. Можна за допомогою протруювання боротися з листковими шкідниками та хворобами?

В деяких випадках протруювання може захистити не тільки зерно та проростки, але й дає змогу контролювати шкідливі об’єкти на початкових етапах розвитку дорослих рослин. Таким прикладом може бути обробка насіння препаратами Селест Топ або Круїзер. Після висіву ці препарати знищують ґрунтових шкідників (дротяники, личинки хрущів), а потім, коли рослина проросла, діюча речовина — тіаметоксам — переміщується до пророслих частин рослини, надійно захищаючи їх від таких шкідників сходів, як хлібна жужелиця, шведська муха, попелиці, цикадки та інші. Так одним заходом ми «вбиваємо двох ведмедів» — захищаємо проростки і дорослі рослини. Це дає змогу не проводити обприскування в період вегетації і таким чином зекономити кошти як на препарати, так і на роботи. Ще одним прикладом може бути використання флудиоксонілу. При використанні 50 г діючої речовини на тонну зерна можна запобігти розвитку ранніх уражень посівів септоріозом, навіть навесні наступного року після перезимівлі озимих культур. Ця діюча речовина входить до складу таких препаратів, як Максим, Максим Стар, Селест Топ.

17. Яким чином шкодять бур’яни зерновим колосовим культурам?

Шкодичинність бур’янів складається з декількох факторів:

А) Конкуренція за ресурси розвитку. Це волога, поживні речовини, світло та інші. Бур’яни поглинають для свого розвитку вологу, якої часто обмаль. Ви вносите програмовану дозу добрив, розраховуючи отримати пристойний врожай. Але їх частина піде на розвиток врожаю бур’янів. Небажана рослинність може знизити інтенсивність фотосинтетичних процесів. Все це значною мірою знижує врожайність пшениці та ячменю. Для прикладу наведемо дані Манько Ю.П., Веселовського І.В., Орела Л.В., Танчик С.П., 1998, які показують величину втрат урожаю озимої пшениці та ячменю (в ц/га) при постійній наявності протягом вегетації в їх посівах бур’янів у кількості 1 шт./кв.м.

Б) Алелопатичне пригнічення бур’янами культур. Рослини виділяють у ґрунт та у повітря багато хімічних речовин, які спроможні пригнічувати інші рослини, даючи конкурентні переваги перед іншими рослинами в біоценозі. Це пригнічення може мати незворотний характер, оскільки діє на генетичний код культури.

 

Види бур’янів Втрати врожаю, ц/га Види бур’янів Втрати врожаю, ц/га
Озима пшениця Ячмінь Озима пшениця Ячмінь
Березка польова 0.25 0.36 Осот жовтий польовий 0.37 0.3
Галінсога дрібноквіткова 0.16 0.08 Жабрій звичайний 0.17 0.21
Гірчак шорсткий 0.17 0.88 Пирій повзучий 0.55 0.19
Гірчиця польова 0.14 0.11 Підмаренник чіпкий 0.13 0.11
Дескурайнія Софії 0.23 0.23 Плоскуха 0.17 0.09
Жовтушник прямий 0.17 0.17 Триреберник непахучий 0.17 0.70
Зірочник середній 0.04 0.02 Фіалка польова 0.17 0.10
Лобода біла 0.27 0.21 Хвощ польовий 0.16 0.2
Осот рожевий 0.68 0.36 Щириця зігнута 0.34 0.29

В) значно затрудняють та здорожують збиральні роботи. Багато видів бур’янів дозрівають разом із культурою, і їх насіння потрапляє в бункер разом із зерном. Потім потрібна дуже ретельна доробка зерна, оскільки Держстандарт не допускає домішок насіння гірчака повзучого, кукелю звичайного, в’язелю різнокольорового, кроталярії, дурманів індійського та звичайного, геліотропу опушеноплідного, пажитниці п’янкої, рицини звичайної, софори лисохвостої, термопсисів гірського та ланцетовидного (мишатник), триходесми сивої, ворсинки, мар’яника польового, донника, сорго, пажитника сінного більше, ніж 0,05%.

Зелена маса бур’янів не тільки призводить до додаткових втрат при збиранні, але ще може підняти вологість зерна, що потім потребує додаткового його підсушування.

18. Які основні види бур’янів можна зустріти на зернових полях?

На зернових культурах можна зустріти понад 200 видів небажаної рослинності, але реально масово розповсюджені декілька десятків. На озимих культурах найбільш розповсюджені такі види:

Дводольні зимуючі, озимі та дворічні: ромашка непахуча (Matricaria perforate), фіалка польова (Viola arvensis.), підмаренник чіпкий (Galium aparine.), сокирки польові (Consolida regalis S.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), куколиця біла (Melandrium album), дескурайнія Софії (Descurainia Sophia), талабан польовий (Thlaspi arvense), зірочник середній (Stellaria media),качим постійний (Gypsophila muralis), горобейник польовий (Lithospermum arvense).

Дводольні ярі: лобода біла (Chenopodium album), спориш (Polygonum aviculare), фалопія березковидна (Fallopia convolvulus), чистець однорічний (Stachus annua), паслін чорний (Solanum nigrum), гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium), рутка лікарська (Fumaria officinalis), калачики призабуті (Malva neglecta), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus).

Дводольні багаторічні: осот жовтий (Sonchus arvensis), березка польова (Convolvulus arvensis), осот рожевий (Cirsium arvense), кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis), подорожник великий (Plantago major).

Злакові: бромус покрівельний (Bromus tectorum), пирій повзучий (Agropirum repens), вівсюг (Avena fatua L.).

Що стосується ярих зернових колосових культур, то видовий склад бур’янів на цих полях буде відрізнятися від озимини, особливо серед однорічних бур’янів. На них нечасто зустрічаються зимуючі або озимі види, є відмінності і серед ярих бур’янів.

Наведемо список найбільш розповсюджених видів на ярих культурах.

Дводольні малорічні: лобода біла (Chenopodium album), щириця звичайна (Amaranthus retroflexus), гірчак розлогий (Polygonum lapathifolium), чистець однорічний (Stachus annua), фалопія березковидна (Fallopia convolvulus), осот городній (Sonchus oleracens), фіалка польова (Viola arvensis), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris), талабан польовий (Thlaspi arvense), куколиця біла (Melandrium album), підмаренник чіпкий (Galium aparine), кислиця рогата (Oxalis corniculata).

Злакові однорічні: метлюг (Apera spica-venti), вівсюг (Avena fatua L.), пажитниця (Lolium spp.).

А от склад багаторічних дводольних як на ярих, так і на озимих відрізняється мало.

Безумовно, видовий склад може дещо відрізнятися залежно від регіону, культури землеробства, вибраної системи агротехніки, сівозміни та інших факторів. Так наприклад, на півдні та сході України можна досить часто зустріти на зернових амброзію, а у центральних та західних областях площі можуть бути уражені злаковими бур’янами. Наприклад, камелія звичайна може прорости на Поліссі, але вона рідко зустрічається на півдні, бо ця рослина полюбляє вологу. Хвощ польовий — дуже частий небажаний гість на кислих ґрунтах і т.д.

19. Класифікація основних гербіцидів на зернових колосових культурах

На зернових культурах використовують гербіциди двох типів: проти однорічних злакових та дводольних. Протизлаковий гербіцид — Аксіал відноситься до хімічної групи фенілпірозолінів із діючою речовиною піноксаден. Ця діюча речовина блокує процес утворення біомембран за рахунок пригнічення АСС-ензимів, характерних для злакових культур. Препарат має у своєму складі специфічний антидот, який забезпечує повну безпеку для культури.

Для боротьби з дводольними бур’янами використовують препарати трьох груп:

А) Похідні бензойної кислоти та арилоканкарбонової кислоти. Гербіциди цієї групи порушують процес фотосинтезу та поділу клітин. До цієї групи відносяться такі гербіциди, як Банвел, Діален Супер. Контролюють широкий спектр дводольних бур’янів, мають значно кращу ефективність проти багаторічних дводольних рослин порівняно з гербіцидами інших груп, які застосовують на зернових. Ними можна обробляти поля до кінця фази кущіння при температурному режимі 10-15°С.

Б) Сульфонілсечовини. Гербіциди цієї групи порушують процеси синтезу ацетолактат-синтетази (ALS) та поділу клітин. Сульфонілсечовини легко проникають через листя та кореневу систему. Для них характерна низька норма витрати, спроможність проникати в рослину при знижених температурах (від 5-10°С) та більш широке вікно застосування — до фази прапорцевого листка включно. Водночас, слід враховувати можливу післядію на деякі культури в сівозміні. Препарати цієї групи більш ефективні проти однорічних дводольних бур’янів, ніж проти багаторічних. У цій групі маємо гербіциди Логран та Пік.

С) Триазолпіримідини. Механізм їх дії подібний до сульфонілсечовин. Цю групу представляє гербіцид Дербі. Він ефективний проти низки однорічних дводольних, у тому числі перерослих бур’янів. Препарат може бути застосований до фази прапорцевого листка включно в широкому діапазоні температур (від 5°С до 25°С). Гербіцид здатен контролювати деякі бур’яни, стійкі до дії інших гербіцидів, він не має післядії.

Також є комбіновані гербіциди, як наприклад Лінтур, в якому поєднано дві діючі речовини з групи сульфонілсечовин та похідних бензойної кислоти. Цей препарат має високу ефективність як проти однорічних, так і проти багаторічних дводольних бур’янів за рахунок синергічної дії двох діючих речовин. Окремо можна виділити такі препарати, як Реглон Супер (похідні біпіридилію) та Ураган Форте (похідні гліцину). Це гербіциди суцільної дії, які використовують для десикації посівів (див. 35. Чи потрібна десикація зернових колосових культур?). Ураган Форте широко використовують для передпосівного знищення бур’янів.

20. Як боротися зі злаковими бур’янами в посівах зернових колосових культур?

Злакові бур’яни у злакових культурах значно небезпечніші, ніж їх дводольні конкуренти. Чому саме? Бо ці рослини відносяться до однієї ботанічної родини. Вони практично однаково конкурують за одні й ті самі поживні ресурси. У цій боротьбі на виживання в хід йдуть жорсткі інструменти: виділення спеціальних речовин для пригнічення конкурентів, менші вимоги до росту та розвитку та інше. Безумовно, арсенал «зброї», яку мають дикі родичі, ширший, ніж у культурних рослин. Бо вони в природі завжди в процесі боротьби за виживання. Тому якщо порівняти дві ділянки з однаковою кількістю злакових та дводольних бур’янів, то на ділянці зі злаками врожайність зернових культур буде значно нижчою. Тому знищувати злакові бур’яни потрібно обов’язково. Також потім важко розділити насіння культури і бур’янів під час очищення на ситах.

Для боротьби із однорічними злаковими бур’янами компанія «Сингента» пропонує унікальний грамініцид — Аксіал (1,0 л/га). Це найбільш популярний у світі гербіцид для знищення однорічних злакових бур’янів у злакових культурах. Його визначальною рисою є висока ефективність (навіть по перерослих рослинах) та відсутність фітотоксичності до пшениці або ячменю. Зазвичай, злакові бур’яни з’являються в період початку трубкування, коли інші грамініциди можуть пригнітити культуру. Аксіалом ж можна обприскувати без проблем у цей період. Безпеку для культури гарантує наявність у складі препарату абсолютно нового антидоту, а ефективність обумовлена новітньою діючою речовиною — піноксаден та сурфактантом — Адігор.

Препарат можна використовувати в суміші з Дербі для поєднання боротьби зі злаковими та дводольними бур’янами.

21. Як боротися з багаторічними дводольними бур’янами?

Головна проблема на зернових культурах серед цієї групи бур’янів — осоти та березка. Вони найбільш дошкуляють посівам як пшениці, так і ячменю.

Боротися із ними можна декількома способами. Найкраще їх знищити ще до посіву зернових культур за допомогою гербіциду суцільної дії — Ураган Форте (2-4 л/га). Для підсилення дії, особливо проти березки польової, можна використати суміш Урагану Форте (2л/га) та Банвелу (0,3 л/га) або Діалену Супер (1,0 л/га). Знищивши кореневу систему цих бур’янів, ви можете бути спокійними, бо у період вегетації зернових культур ці рослини вже не проростуть.

Другий спосіб — це контроль багаторічних дводольних бур’янів вже у період вегетації пшениці або ячменю. Тут найкращим вибором буде використання препаратів на основі дикамби (Діален Супер, Лінтур або Банвел). Ця діюча речовина здатна проникати в коренепаростки, знищуючи їх на глибину 7-10 см, тим самим не даючи можливості проростати новим паросткам. Таким чином, не тільки знищуються ці види бур’янів на полях зернових, але і значно зменшується загроза їх розвитку у наступних культурах у сівозміні. Всі вищезгадані гербіциди можуть бути використані тільки до кінця фази кущіння. Але що робити, якщо цей строк з якихось причин був пропущений? Тоді слід застосувати гербіцид Пік, яким можна обприскувати до фази прапорцевого листка включно. Цей гербіцид — один із найбільш ефективних у боротьбі з багаторіч- ними дводольними серед групи сульфонілсечовин. Він не знищить коренепаросток, як наприклад, Лінтур, Банвел або Діален Супер, але зможе знищити надземну частину багаторічних бур’янів, що дає змогу уникнути шкідливого впливу цих бур’янів на злакові культури. При застосуванні цього гербіциду також слід враховувати можливу післядію на наступні культури в сівозміні. (див. 29. Чи можна змішувати гербіциди між собою і як правильно підібрати бакову суміш? 30. Якою може бути післядія гербіцидів?).

22. Як боротися з однорічними озимими бур’янами?

До зимуючих належать малорічні бур’яни, які при ранніх весняних сходах закінчують вегетацію у рік сходів, а при пізніх літньо-осінніх — здатні зимувати у будь-якій фазі розвитку, продовжуючи і закінчуючи життєвий цикл після перезимівлі. До озимих належать малорічні бур’яни, які потребують для свого розвитку понижених температур незалежно від строків проростання. До них відносяться: волошка синя, грицики звичайні, жовтозілля весняне, жовтушник прямий, кучерявець Софії, латук дикий, сокирки польові, талабан польовий, фіалка польова, триреберник непахучий, брому житній, метлюг звичайний. З цими видами можна почати боротися восени (див. 27. Чи можна обробляти гербіцидами озимі культури восени?), а також рано навесні. При весняних обробках слід враховувати температурний режим, який складається в цей період. Оскільки здебільшого він нестійкий, часто спостерігається зниження температур, то краще використати гербіциди, які можуть ефективно пригнічувати бур’яни при низьких температурах (Логран, Дербі, Пік) як самостійно, так і у сумішах, залежно від видового складу.

23. Як боротися з однорічними ранніми ярими бур’янами?

Ранні ярі бур’яни — рослини, які проростають з насіння при температурі +10-15°С. Ці бур’яни плодоносять і відмирають у рік появи їх сходів. Сюди також можна умовно віднести групу ефемерів — бур’янів із коротким періодом вегетації, але здатних давати декілька поколінь. До цієї групи входять такі види: гірчак березковидний, гірчиця польова, гречка татарська, зірочник середній, комеліна звичайна, лобода біла, підмаренник чіпкий, редька дика, рутка лікарська, якірці сланкі, біфора промениста та інші.

Найкраще ранні ярі бур’яни знищити на ранніх стадіях їх розвитку. Для цього підходять такі гербіциди, як Логран або Дербі, дія яких починається з 5°С. При стабілізації середньодобової температури на рівні 10°С найкраще використати Лінтур або Банвел, який має найширший спектр, контрольованих бур’янів, до того ж забезпечить знищення багаторічних дводольних. При підвищенні температури до 15°С також можна застосувати Діален Супер.

24. Як боротися з однорічними пізніми ярими бур’янами?

До ярих пізніх належать малорічні бур’яни, насіння яких проростає пізно навесні при прогріванні ґрунту до температури +20-25°С. До цієї групи входять: амброзія (види), галінсога дрібноквіткова, гібіск трійчастий, гірчак шорсткий, дурман звичайний, жабрій ладанний, кропива, курай руський, курячі очка польові, нетреба звичайна, осот жовтий городній, паслін (види), спориш звичайний, щириця (види), шпергель звичайний, геліотроп європейський та інші.

В більшості випадків проростання пізніх дводольних ярих бур’янів буде припадати на кінець кущіння-колосіння. До кінця фази кущіння доцільно обприскувати Лінтуром, також може бути застосований Діален Супер. Але вже з початком трубкування слід перейти до використання Дербі, Піку або суміші Піку з Лограном. Все залежить від видового складу бур’янів та їх розвитку. Так, підмаренник чіпкий у пізніх стадіях його розвитку (8 кілець) здатен контролювати тільки Дербі. При появі багаторічних дводольних важко обійтися без Піку як самостійно, так і компонента суміші.

 

Copyright MAXXmarketing Webdesigner GmbH